— В кого дірка на латці, в кого латка на дірці, а хто й так — до місяця голою спиною світить.
Дядьки стримано засміялися, Гінзбург же весело зауважив:
— Ой хитруєте, Іване… Щось я не бачу дірок!
— Дак Радянська ж влада їх нам давно позалатувала! — вивернувся Іван.
— Хіба що так! — розсміявся Гінзбург. Та відразу ж до Ганжі, що посунувся за столом, даючи гостям місце: — Ну, голово, став могорич: дивись, кого я тобі привіз!.. Знайомся, Петре, оце голова сільради комуніст товариш Ганжа…
— Та ми вже начебто й знайомі,— перебив Гінзбурга Ганжа, тиснучи Петрові руку.
— А кузня хоч ціла?
— Ціла, все ціле… Й інструмент весь на місці. Той песиголовець хотів із собою забрати, так я не дав… Так що завтра можеш і починати. Вибереш собі підручного та й починай…
— Гінзбург пригладив чуприну, обвів світлим поглядом дядьків, що аж курить перестали, прислухаючись до розмови начальства.
— Ну як, товариші, буде цього року врожай?
Та має бути, якщо вродить…
— Як дощі добрі підуть, то воно, звісно…"
"— Земля дуже пересохла: пішла під сніг, як із печі…
— Воно хоть і снігу до біса, а, не дай боже, сонце припече — враз постікає. Не встигне й зволожить як слід…
Гінзбург слухав оті дядьківські прогнози, і його ані дивували, ні дратували ухильні відповіді. Бо така вже одвічна доля селянська: робити й не знати, які плоди принесе ота велика робота.
— Що ж, будемо надіятись на гарну погоду, — сказав Гінзбург. І голосно до Ганжі, так щоб усі почули: — Ти розповідав людям про конференцію?
— Та ще збори не встигли провести, а так знайомив, — непоспіхом відповів Ганжа.
— Товаришу секретар, а як із земелькою: знову перерозподіляти будемо? — нетерплячий голос од порога.
Гінзбург обернувся на голос:
— Це ви, товаришу, цікавитесь?
— Та я ж, — звівся із лавки високий, не старий іще чоловік із чорними вусами та зарослим густою щетиною підборіддям.
І по тому, як затихли дядьки, Гінзбург зрозумів, що питання поставлено не випадково, не так, аби тільки щось запитати приїжджу людину: пекло, мабуть, багатьом.
— Що ж, спробую відповісти. Та ви сідайте, товаришу, в ногах правди немає!..