І будуть люди

 — В цій галузі наш народ не ледачий…

— А скільки охоплено школою?

— Шістдесят три…

— От бачите: тридцять п’ятеро не навчається! Хіба це порядок, товариші?.. По дорозі я у вашу школу заїхав. Прямо скажу: аби я був дитиною — не пішов би у таку школу! Тіснота, темрява, стеля от-от обвалиться, печі димлять… Чужих дітей, і то жалко в таку школу посилати, а це ж ваші діти. Що вони вам скажуть, як виростуть? От, мовляв, поміщиків і капіталістів повалили, про нове життя галасують, а нас в старорежимному церковноприходському приміщенні морили… Ганьба це, товариші селяни! А тобі, товаришу голова, в першу чергу повинно соромно бути…

— Бачиш, товаришу, ми вже збирали селян по цьому питанню, — почав пояснювати Ганжа, сердито суплячись.

— Ну, до чого домовились?

— В тому й біда, що з нашими людьми легше на бантині разом зависнути, ніж до пуття про щось домовитись! Одні кричать, що треба вносити гроші на школу від їдока, а другі — по кількості землі, від десятини…

— Я думаю, що від десятини буде справедливіше.

— А як у кого дітей немає! — голос від порога.

 — Котрі бездітні! То їм за віщо платити?

— Треба платити усім!.. Школа, товариші, не приватна крамничка, а наша загальна справа… Тому ніхто не повинен ухилятися від внесення коштів. До того ж у новому приміщенні не тільки діти навчатимуться, а працюватимуть і лікбези. Бо Радянська влада, товариші селяни, одним із найголовніших своїх завдань поставила ліквідацію неписьменності. Так що й бездітним школа потрібна!

— Та вже деякі ходять, — знову не витримав Приходько.

 — Он Василь Передерій як вийде до дошки, дак тільки бульби носом пуска. Впотіє так, мовби дві копи змолотив.

— А ти не потієш? Кажи, не потієш?..

— Я, Василю, якщо й потію, то з пользою для науки. А від твого поту тільки мокриці заводяться…

— От вийдеш надвір, я тебе побалакаю! — пообіцяв сердито Василь, а Ганжа постукав долонею по столу: ану, тихше! Звівся, обвів поглядом людей:

— Товариші, давайте дотримуватись порядку!.І без реплік… Які ще будуть запитання до товариша Гінзбурга?

Запитання були.

І було їх до біса. Чи подешевшав крам? Які пільги будуть цього року для маломіцних господарств? Питали про товариства по спільному обробітку землі: як складатися докупи, коли в мене, приміром, кінь, а у сусіда — плуг? Чи можна гуртом заорендувати парову молотарку? А якщо можна, то де і за яку ціну? І за готівку чи в кредит? Приходько Микола цікавився, чи будуть обкладати додатковим податком культурних господарів. Бо пішла така побрехенька, що будуть.